БЕРДИЧІВСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД

”Оберіг-26“

Психологічний реабілітаційний центр для учасників АТО

+38 093-856-44-84

+38 097-250-87-11

Допомогти
Через центр реабілітації для АТОвців село розкололось на табори: одні бояться «контужених ґвалтівників», для інших вони Герої України

Тут бояться «контужених ґвалтівників», які ґвалтуватимуть їхніх дівчат. Ні, це не страшилка і не анекдот. Це реалії села Мирославка на Бердичівщині. Це – правда життя, вислів окремих його мешканців.

25-го травня до села Мирославка Бердичівського району учергове з’їжджаються учасники бойових дій різних часів. Серед них більшість – АТО-шники. Вони разом із волонтерами приїхали відстоювати появу тут реабілітаційного центру сімейного типу. А все тому, що, начебто, громада села хоче розірвати договір з орендарем приміщення колишньої лікарні, де й має будуватися центр реабілітації. Орендар – голова благодійного фонду допомоги українським воїнам «Оберіг-26» Ірина Піскун. Жінка із 2014-го року почала працювати над тим, щоб врешті реалізувати проект центру. Але й досі оббиває чиновницькі пороги у столиці, області, району, щоб отримати підтримку з боку держави і більшості у селі.

Голова сільської ради Віталій Юрчук на зібранні громади каже: два з половиною роки село не отримує грошей від оренди колишньої лікарні, бо її вартість – гривня на рік. Комунальні приміщення мають здаватися ефективному орендарю. Тож поки є «Оберіг-26», у село ніхто не прийде. Але назвати, хто має прийти замість волонтерів і працювати у напівзруйнованому приміщенні колишньої лікарні чоловік не береться.

Зі слів людей, цю лікарню будували їхні діди і батьки з 9-ти сіл. Але зараз її  приміщення занедбане, тут усе сиплеться на очах, нема опалення і води. Та попри такі умови на першому поверсі працює амбулаторія. Люди бояться туди ходити через сильний холод у приміщенні. Але вибору не мають.

За умовами оренди, волонтер Ірина Піскун мала посприяти тому, щоб у селі з’явилась відремонтована амбулаторія у колишньому її приміщенні. Вона була непроти це зробити ще минулоріч, навіть знайшла інвестора із Дубаю, який був готовий вкласти гроші у центр. Але виникли проблеми із договором оренди між нею та мирославським сільським головою. Поки жінка намагалась вирішити їх із ним, термін відповіді інвестору сплив. Тож тепер вона має шукати кошти, як реалізувати проект будівництва у селі центру.

Аж 54 представники громади із двох сіл Мирославка і Демчин прийшли вирішувати питання продовження чи розірвання договору з благодійним фондом. І це при тому, що дорослого, здатного голосувати, населення тут мешкає майже тисяча. Але центр реабілітації пересварив тут, здається, чи не кожного. Одні люди категорично проти появи тут центру. Вони вважають, що краще шукати на існуюче приміщення іншого інвестора. Приміром – серед клейки капців чи випікання булочок, кажуть, саме те, що треба. Саму ж Ірину Піскун такі називають сумнівною особою, бо за 2 роки не побачили її роботи. Для них не переконливі доводи жінки про відсутність діалогу із їхнім сільським головою. Приїжджих військових ці селяни називають тими, кого використовують для прикриття або й узагалі купили.

Інша частина людей навпаки розуміє: робиться центр не одразу і процес цей не такий простий, як здається. Для цього потрібно усе зробити грамотно і у правовому полі України. Але у результаті у виграші залишаться усі: і бійці, які отримуватимуть якісну реабілітацію, і мешканці села, які зможуть лікуватися і працювати у себе вдома.

Юристи пояснюють людям: розірвати договір не так просто. Робиться це виключно у судовому порядку. Натомість зневіреним радять укладати ще один договір, де чітко прописувати різні нюанси. Люди слухають, та просять не вчити їх жити, бо у своїй громаді, мовляв, самі розберуться.

Самі ж бійці часто виходять на перекури. Кажуть, не думали, що люди, котрих вони захищали на сході, «колотитимуть» тепер у селі такі чвари. Врешті, чоловіки беруть слово. Кажуть, готові виступити гарантом, що центр з’явиться у селі і гроші не кластимуться в кишені. Інакше – розбиратимуться із благодійниками віч-на-віч. Вони вірять в «Оберіг-26» і впевнені: якби була підтримка на місці – від сільського голови найперше – то робота б уже розпочалась і той же інвестор з Арабських Еміратів не відмовився співпрацювати. Чоловіки не стримують емоцій. Як це було і чи розірвали врешті договір з БФ «Оберіг-26» - дивіться у відео.

Опублiкованна: 29.01.2018